Різдвяній негоді

* * *

(різдвяній негоді)

Гуляла ніч до ранку заметіллю.

Плела по вікнам павутиння льоду.

І вітер підвивав її свавіллю,

Й вирішував, яку робить погоду.

То сяде на ослоні біля хати,

То лютим вовком у димар завиє,

То сніг у дво́рі почне розкидати,

А то згорне, і ним поріг накриє.

Сховались зорі, за ряснії хмари,

Сховався ліс? у сивій заметіллі,

І тільки ніч, та вітер з нею в парі,

Влаштовують на вулиці свавілля.

                                              08.01.17р.