А я спішив туди...

* * *

А я спішив туди, де цвіт каштану,

Де вітер рве тумани над Дніпром...

Де перша зустріч солодом омани

Мене п'янила молодим вином.

І я летів розправив гордо крила.

Дивився мов у мрію в небокрай.

І звідки у людей береться сила,

Що піднімає в небо, зазвичай.

Та сила, що дає таке натхнення,

Творити, жити, радістю цвісти,

Ото і є небес благословення,

Щоб людям Божу крихту донести.

                                            26.07.16р.