Нічні думки

Безсоння липне до очей.

Думками лину десь у вирій.

Чи спалимо війну у мирі,

Чи запалає мир оцей.

Дніпрову воду п’є зоря.

Такі прості ці постулати:

Поки землею йдуть солдати –

Життя війною вигора.

                                     29.08.18р.

Котячий березень

Хіба котяра винуватий,

Що ніч його зове із хати?

На вулицю, чи на горище,

Аби до кицьок було ближче…

Кохання. Березневі ночі.

І окрики – Васько!!! (жіночі).

В хазяйки серце і мігрень

П’є валер’янку третій день.

– Бутисику! Додому спати! –

Він у сільпо біжить – «Карпати».

Де снігу чорні кучугурки

І рудоморда кішка-Мурка.

Любов це вам не шури-мури,

Як влучила стріла Амура.

А що нам, друзі, знати слід?

Не станьте, як блудливий кіт!

                                    27.08.18р.

П’ять*

Як ладно в небі «Соколи» летять!

Хитається під танками Хрещатик…

У нас 200-х в надвечір’я – п’ять!

Узавтра повезуть бійців ховати.

Не тяжко п’ється вам на брудершафт?

В горлянку пійло лізе оковите?

У Конча-Заспі зас(п)(Р)аний ландшафт…

Хто має Честь тому у ній не жити.

                                               25.08.18р.

23 серпня 2018 року напередодні річниці незалежності України загинули п’ять наших бійців! Вічна пам'ять Вам захисники України. Герої не вмирають! 

Не на параді згинули бійці

Дірку в кишені бюджету парад не лікує.

Вкрадені гроші на користь нікому не йдуть.

Де не шукав справедливості – марно те, всує.

І закордоння не кличе. Народжений тут.

Кулі у плоть угризаються іклом шакала.

Рвуть мою душу і тіло, терзають за так.

Земле моя! Де ти кодло страшне відшукала?

Що продало і тебе, і народ за п’ятак.

Спогади ріже жива лебедія майдану.

Де за державне корито лилась наша кров…

Зраду любити і ганити точно не стану.

Віра у краще тоді народилася знов.

Досі «свідомі» згинають у тузі коліна.

Їдуть Герої додому (та хтось у труні).

А у столиці: паради, тусовки… нетлінна

Воля до грошей і влади. Огидно мені.

Під Іловайськом життів одгоріло багаття

Вої любили Вкраїну сильніше за все.

Вічний покій вам убиті, та зраджені браття!

Пам'ять про Вас моє серце назавжди несе.

                                                             20.08.18р.

Серпневе

Червонояблучна печаль

Серпневі залила світанки.

Її одвічні забаганки –

Тепло і літо. Та, на жаль

Тумани в’ються над водою,

Зоря студеною росою

Омила вересневу даль.

Яка уже не за горами

Спустілими іде полями

Прибравшись ув осінню шаль.

                                     21.08.18р.
Фото з інтернету.

Мутуся

 

«Мутусю! Вечір. І зоря горить…

   Час настає прокинутись бабаю.»

   Мабуть, оце і є найкраща мить,

   Яку я бачив, і яку я знаю.

  «Ти не хвилюйся, донечко моя,

    Тебе в житті я не віддам нікому!»

    І лине тепла пісня солов’я.

     Бо не назвеш інакше колискову.

– «Мутусю! Чуєш? Я тебе люблю!»

– «І я тебе. Ой, люлі-люлі-баю…

    Колише пісня доню та зорю.

    Я у раю потроху засинаю.

                                                17.08.18р.

* – Мутуся – матуся (авторське).

Оскомина

Кому іще котлету в тісті?

Рефрижератор. Вантаж 200.

Ця тема звісно не нова.
Там – руки, ноги, голова…

Повоювало бидло з нами.
Тепер у цинку пре до мами.

«Мочити» їхало – хохлів.
Порода – путінських «орлів».
 
"Героя" стріне – Ростов-тато,
А потім у земельку спати.

Росіє! Це твоя вина!
З тобою скрізь іде війна!
                                     15.08.18р.

Павутиння кохання

Любов дешевого помелу

Дарує – «роги», а не крила.

А, як здавалося любила.

У вічі напустивши пилу.

Горіла ватра до світанку.

Кохання, присмак лісу, диму…

Перепліталися незримо.

Заповнивши ущерть альтанку.

Волосся – вичорнені смоли.

Життя розгублене у літі,

Душі, ой, високо б летіти…

Аби не самка богомола.

                                   13.08.18р.

Чоловіче

Не вживаю «Амарето»,

Теща наложила – вето.

А – С2Н5ОН* –

Це напій одвіку наш!

Гей, ви, хлопці! Гулі-гулі,

(до зарплати загулі)!

Мендельсона чути марш –

Цей козак уже не наш.

Маса нетто це не брутто!

Оженився – і забутий.

Вчора дудлився шмурдяк.

Нині вина і коньяк…

Борщ, вареники з ожини –

Є для мужа у дружини.

Глянеш на дівочий пуп

І вважай відразу – труп.

                            10.08.18р.

* формула спирту

Остання колискова

А хлопчик заспіває тихо мамі

Останню колискову на землі.

Б’ють «Гради» українськими степами…

Вирішуються долі у Кремлі…

Осиротілим не спинити бійню –

Орел двоглавий плоть жере людську.

Дитя сльозою матінку покійну

Омиє й засумує у кутку.

                                       08.08.18р.

Сільська відьма

Валькірія сидить на табуретці.

Рахує гроші та співає блюз.

І «благодію» має у піпетці,

І з хворими сусідами союз…

Повідлітали діти. Біль у тілі.

Та пам'ять ще тримає на плаву.

І роки-ріки повністю змілілі

Та життєдні розлиті наяву.

Хитається дорога від порога

Не бачиться і білий світ без скла…

Була красива, а тепер «тринога»…

Життя у ступі так і дотовкла.

                                           06.08.18р.