Осіннє

Осіннє

Впаде до ніг листок останній,

знесилений, мов листопад,

його нездійснене бажання –

не повернеш весни назад,

пожухлими створились луки,

густіші сутінки гаїв

і одинокий кавкіт крука,

де стихла пісня солов’їв.

07.05.24р.

Зародження новітнього бога

Зародження новітнього бога

Мовчить триклятий сюзерен,

що полчища стоять на сході

та запевняє: «Не сьогодні

прийде до нас війни кузен».

Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.

Арей, напевно, щось та знає,

Ейрену пригощає чаєм,

а горн роздмухує міхи…

для танків крицю виливає.

Вбачаю і свою вину,

підгледів таємницю неба,

хтось ніж встромив мені між ребер,

ідуть миряни крізь війну

до царства вічного Ереба.

У нас тепер новітній бог

з ім’ям цікавим – Янелох.

06.05.24р.

 

Травневий ранок

Травневий ранок

Небо грайливими хмарами

місто велике розбудить.

Ніч сон утримує чарами.

Гей! Прокидайтеся, люди!

Мружиться киця на сонечку,

божа корівка п’є роси,

щастя тобі нехай, донечко,

ранок травневий приносить.

01.05.24р.

У смертельнім герці

 

У смертельнім герці

 

У розтині часу нам істини вже не знайти,

плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,

у герці смертельнім схрестили мечі два світи –

діти козачі й нащадки орди – московити.

Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,

небо жаріє, як бабина піч оксамитом…

усе перемелиться, брате, ти тільки терпи,

бо щоб не було, ти маєш цей бій пережити.

Ще буде лизати нам ноги двоглавий орел,

благатиме деспот про милість на ешафоті.

Ми всі повернемось до батьківських, чистих джерел

і мирний світанок настане нарешті на сході.

30.04.24р.

Одарчина кицька

Одарчина кицька

Понівечена хата край села,

Одарки уже п’ятий рік нема,

поза городом ніжиться Сула

і кицька доживає вік сама.

Але ж було іще не каркне крук,

зоря не освітила небосхил,

а кітка ніжно тулиться до рук

і до ґаздині муркотить щосил.

У листопада правила свої,

ще лід не став на стомленій Сулі,

зірок у небі світяться рої…

шляхи їх розійшлися на землі.

Хоч небо крутить цілий рік Ковша

та вже нема родинного тепла

і кицька наче мазанки душа

в понівеченій хаті край села.

27.04.24р.

 

Шлях спасіння

Шлях спасіння

Шлях спасіння тільки через церкву.

Ти не православний? Все, капут!

Принеси у Божий храм вареньку

і тобі на небі скажуть: «Good».

Влазить у «Porsche» владика храму,

поруч бабця черствий хлібчик ссе.

Люди добрі, це хіба не драма?

Ті жирують, ці живуть натще.

Бог ліниво закриває очі

на терор росії на землі.

Вчора чув погрози: «Що ти хочеш?» –

то був піп із палкою в руці.

27.04.24р.

Вже скоро

Вже скоро

Війна не розуму, а дронів,

такі реалії буття.

Міста великі – полігони,

а ти у них мішенню став.

Замість примножити красиве,

множим життя людське на нуль.

Якщо хтось вижив це вже диво

під градом мін, ракет чи куль.

Які ж ми в біса Божі діти,

якщо оголені ножі?

Я це не в силі зрозуміти.

І це далеко ще не ШІ*.

20.04.24р.

*ШІ – штучний інтелект.

Варяг

Варяг

      (пам’яті Піскового Руслана (Варяг))        

Пам'ять тобі, друже Варяже,

із Богом покойся, братику.

Слово лихе хіба хто скаже?

Один я пройду Хрещатиком.

Тільки спогад колючим дротом,

де ми до війни приковані.

Повзе крізь дим їдкий піхота,

через міста йде зруйновані.

Своє життя приніс в офіру

під час надкривавого бою.

Ти все зробив заради миру.

Слава навіки Герою!

19.04.24р.

Песиголовець*

Песиголовець*

Циклопу треба жертва, voila,

і він знайшов її в центрі Европи,

нема потвори гірше москаля,

не люди, а трикляті азіопи.

У світі всі стурбовано мовчать.

Не можна, кажуть, монстра турбувати.

Коли вода затопить Арарат,

то хай потопить й полчища сохатих.

Земля не втратить, абсолютно ні,

якщо у пеклі зникне цей звіринець,

наскільки буде краще без русні,

сьогодні знає кожен українець

18.04.24р.

*Песиголовець – циклоп.

Перший дощ

 

Перший дощ

 

Ніби в камертон у підвіконня

барабанить до світанку дощ,

від цієї музики безсоння…

І у тебе кажеш? Так отож.

Звикли ми до сніжної завії

та раптово десь пішла зима

і тепер дощитиме стихія

нотами грайливо усіма.

Ну і що, що сон тіка за обрій,

з чаєм я стою біля вікна

і ловлю у ритміці мелодій,

як співає лагідно весна.

17.04.24р.