Революція негідності

А нічого не треба казати.

«Правий сектор»? Сідай у тюрму!

Денеерівець? Йди в депутати!

Не підвладна картина уму.

«Беркутня» розтопирює крила,

Хохляку тиче радісно «фак».

Бо учора дітей воно вбило

А сьогодні – свобода, ніштяк.

Не змогли ми себе подолати.

Знову воїн під обстрілом згас.

Коси рве на собі бідна мати.

Те пусте, бо це плата за газ.

29.12.19р.

Зраджені на сході

На сході гаряче. Війна.

Брати лягають в домовини.

Я оковиту п’ю до дна.

І плачу. Надсумні новини.

Поліг учора командир.

Ми з ним були у пеклі ДАПу.

Це перемир’я, чи вже мир?

Питання задаю кацапу.

Але російський резидент

Нічого мовити не зміг.

Мовчить чомусь і президент.

Якийсь не дуже добрий збіг.

29.1219р.

* * *

Колись були в пошані гречкосії.

Та нині їх катма, шукати всує.

Кого ж тоді обрали за месію

Химерно-безхребетні – гречкоклюї?

28.12.19р.

* * *

Така зима, така зима…

Під новий рік йде дощ незрячий…

А те, що може небо плаче

За вбитими думок нема???

27.12.19р.

Сон

Наснилася живою мама.

Мене чекає на обід,

Стоїть біля старої брами

Якій уже за сотню літ.

Змайстрована руками діда,

Страшну війну пережила…

Вони ж предстали пред Аїдом,

Лишивши хату край села.

Під вишнями столи накриті

Усюди білі скатерки…

Прокинувся тієї миті.

Не час ще, мам, до тебе йти.

27.12.19р.

Біля вікна

І

У наших вікнах спогади живуть

Допоки пам'ять освітляє путь.

ІІ

Біля вікна згадалося життя.

Пливуть картини давні та не дуже,

Від них щемить душа і серце тужить.

У горщику заварена кутя.

Присядьмо разом у святвечір тут.

Кого забрала швидкоплинна Лета.

Цей час дарує нам усім планета,

А в наших вікнах спогади живуть.

26.12.19р.

Донечці

Ще будуть твої ніжки прокладати

Життя дороги та вузькі стежки́.

Завжди прямуй до батьківської хати,

Моя лелітко, тільки навпрошки.

Не думай про невдачі та негоди

Домівка стріне радісно теплом

І знайдеш ти і злагоди, і згоди

Огорнута моїм міцним крилом…

І пам’ятай, що непідвладні часу

Прості слова сімейних молитов –

Нехай осяють шлях іконостасом,

Бо в них до тебе, донечко, любов.

25.12.19р.

* * *

З бідою ми лишились на одинці?

Пів світу з нами! Окрім – українців.

25.12.19р.

Молитва загиблим воїнам

Господи! Не прощай!

Кожну душу безвинно убиту

Забери до себе у рай.

Капелан прочитає молитву

Серед чорних, воронячих зграй

Саме час зійти Духу Святому.

Господи, не прощай!

Безневинно убитих нікому!

24.12.19р.

Доленосне

Людина жадає грошей і слави,

Вином і харчами набити курдюк…

Скуповує душі за безцінь лукавий

Супроти піднімешся зразу – каюк.

Чи знайдуться ті, хто дасть хліба чи солі?

Століттями б’є у пороги Дніпро,

Він хоче вкраїнцям найкращої долі

Їх пальцем торкнися – потрухле нутро.

Зреклися і мови, і роду, і віри,

І звично лунає прокльон чи матюк.

В домівку впустили ми лютого звіра.

Супроти піднімешся зразу – каюк!

22.12.19р.

Коту під хвіст

(не поетичний вірш)

Зоря ранкова каже: «Ой, несила,

Усе пішло не так, як ти хотів,

Пегас не хоче піднімати крила,

Ну, а кошак – ловити пацюків…» –

Біля вікна стою мов розіп’ятий.

Не день стрічаю, проводжаю ніч.

Не допоможе навіть чай із м’яти

Із відьмою лишився віч-на-віч.

Та хтось на вухо шепче: «Ша, ми квиті,

Я в блуд пішла далеко за сади…»

Мені миліше із Сашком згубити,

Чим з бабою полтавською знайти!

20.12.19р.

*Фантазія автора! Будь-який збіг

  з реальними персонажами

  чистої води випадковість!

Миколаєве чудо

Ранок укутаний снами,

Сплять ялинкові огні,

Горнеться доня до мами,

Ніжиться ще уві сні

А під ялинкою – чудо –

Що це? Ану постривай!

Дмухає вітер у грудні,

Йде до малят Миколай…

Онде його рукавичка

Мабуть, згубив він її…

Хоч за вікном сіє мжичка

Хай затишно буде в сім’ї.

19.12.19р.

Вокзальні паралелі

Чи з’єднують ці колії долі?

Один вокзал на двох.

Від радощів до пекельного болю –

Квитка чортополох.

Мерщій до вагону сходами.

Присядь біля вікна.

Відчуваєш? – пульсують спогади,

Де зраджена вона...

Розтанули неба хиткого

Нестійкі акварелі,

Бо ще не з’єднали нікого –

Дві паралелі.

17.12.19р.

Поетичні бажання

Чого поет бажає? Слави,

Прихильників чи визнання?

Але не той, що для держави

Себе запалює щодня.

Такому зайві п’єдестали,

Хмільного натовпу екстаз.

Лиш би вкраїнці виростали

Межи російських метастаз.

Нехай стираються епохи,

(Бо зміни ті – не без причин), –

Він знову зійде на Голгофу

Народу світло несучи.

14.12.19р.

Двадцять – дев’ятнадцять…

Зворотний відлік. Часу мало.

Рука на пульсі – тук-тук-тук…

З’їдає нерви серцестук:

«Гектар на шмат міняю сала!» –

Рахую: «Двадцять – дев’ятнадцять…» –

Іще далеко до нуля

Та вже здригається земля

Під чоботом неандертальця.

Фінал: опущено куліси

І аплодують глядачі

Та, що побачиш уночі?

Ні бурштину нема, ні лісу…

Лишились злидні при свічі.

13.12.19р.

Вальс життя

Відчуваю твої ніжні пальці

Не страшні нам холодні вітри,

Закружляли сьогодні у вальсі –

Раз – два – три,

          раз – два – три,

                             раз – два – три…

Пломеніє зоря небокраєм

Про кохання мені говори,

Хай любові вогонь не згасає –

Раз – два – три,

          раз – два – три,

                             раз – два – три…

Хоч волосся укрило снігами

Та весна – дзвінкий сміх дітвори

Й почуття, що палає між нами –

Раз – два – три,

          раз – два – три,

                             раз – два – три…

11.12.19р.

Пам'яті Мирошниченка Артема

Мовчки проковтнули тему

Про убитого Артема.
Ой, не та у нас країна
Де лунає – солов’їна.
Від Карпат і до Одеси
Є російські «інтереси».
Знають покидьки чудово,
Що народ єднає – слово!
Історично наші «браття»
Воєн розпалив багаття
І хильнувши зла на свято
Українців йдуть вбивати.
І надіятися марно
Небо сиве чи безхмарне
Росіяни знову й знову
Убиватимуть за мову!
09.12.19р.

Сільський ранок

На ранок сонце і мороз тріщить,

І тьохкає ріка під сірим льодом,

Поснідало пташа останнім глодом,

Дерев не зігріває віті хить.

На мазанках проснулись димарі

Село пахтить сосновими димами,

Зимовими красується дивами,

Карміновими блисками зорі.

Ці неосяжно-білі килими

До виднокраю землю застелили,

Зі стріх сріблясті позвисали брили

Жіночими прикрасами зими.

08.12.19р.

Вічні граблі

Ейфорія лишиться позаду.

Сірі будні… поїдене тло…

Оманити найлегше – громаду.

Тре наморщити тільки чоло.

На майдані горілка і пиво,

І шансону дзвенять «Купола»,

Про життя «заливає» красиве…

Що потрібно іще для хохла?

А потом омивається кров’ю

У степах українська земля.

І готують плиту мармурову

Зі словами змістовними – «Для…».

07.12.19р.

Подорослішали

Ми не обтяжені спомином.

Іди на корпоратив.

Санта не сходить комином –

Безглуздий наратив.

Швидко стаємо дорослими.

З гірки не їдем саньми…

Збіги життя – суголосними.*

Стали сухими і ми.

У чудо чомусь не віриться.

Казки нема на Різдво.

Де чарівна птаха-горлиця,

Що подолає це зло?

06.12.19р.

*Суголосними – твердими, сухими.

Жінка вамп

Кохання тобі невідоме

То хибне якесь почуття.

А жінці пологів судоми

Дарують любов і дитя,

Обійми сімейні щасливі,

Турботи і радощі днів

І крила того, хто у зливі

Зігріти і зміг, і хотів…

Твій у́діл – змією сичати,

Не вистачить сили на більше

Бо любляча жінка і мати –

Ніколи не піде на грішне.

04.12.19р.

Завія

Весь день мела. Покрила білий світ

Пухка завія сніжна і прекрасна

Встелила тротуари рясно-рясно

Й дерева похилили пальці віт.

Померзли бідні. Певна річ – зима.

Червоне сонце небосхил не гріє,

У паморозі втратило надію

Та й дня, мені здається, що нема.

Стоїть п’янкий морозу аромат,

Вальсує сніг, лягаючи в замети…

У цім помітні перші силуети,

Як білосніжно розквітає сад.

03.12.19р.

Миттєвість грудня

Погостюю у грудня, почаюю з зимою,
Подивлюся на білі, пухнасті сніги
На дерева укриті легкою габою,
На Дніпра посивілі за ніч береги.
І Стожарів палає незгасаюча ватра,
І здається ніколи не бути біді.
Не відвернеш від себе ні сьогодні, ні завтра
Кожна мить неповторна у цьому житті.
02.12.19р.

Мудрятина (з народного гумору)

Чого у світі не буває?

В Сахарі сніг нуртує,

Кобіта вже не люба зая

І примиритись всує,

Єврейці купчаться у корчмі

(Там їх тепер чимало),

Горілкою змивають порчу

Та заїдають салом,

Хохли поїхали до Польщі,

Кацапи до Донбасу –

Летять додому еврогроші

В Москву пре біомаса…

Та здивували всіх Індуси (здається люди мудрі),

Списав невдалі пози йозі, а решту – камасутрі!

01.12.19р.