Леді осінь

Густо посіяла мжичку,

Листя купаючи жовте.

Дивна у осені звичка

Плакати рясно у жовтні.

Сівер частішає. Лине

Пісня його у стодолі.

З неба курли журавлине

Гнуться доземно тополі…

Ну, а вона розпустила

Кіс надлегкі павутинки.

Лагідно-сонячна, мила…

А, що тут гадати, як –

                                   жінка!

28.09.19р.

Принц всея України

Принца остання надія

Вирвати ікло дракону.

Думкою дурень радіє

Далеко від терикону.

Хвацький хлоп’яга до скону

(Є у житті парадокси).

Хочеться щоб по закону…

Та сутність подвійна у «коксу».

Знають про це сталевари.

Знає і той, хто на троні.

Не можна убити  тварину

При «Комплексі Наполеону».

26.09.19р.

Новітня війна

Не тішся, будь ласка, оманою злагоди.

Усе завершилось війною, аншлюсами…

Ще смакувати нам Вовчої ягоди

Цвинтарем йти, а не чистими росами.

Пекло привітне для грішників-зрадників.

Землі дідів посивіли від холоду.

Тим, хто продався за срібники звабливі –

Плювати на тих, які пухнуть із голоду.

Дуже погано нас учить історія,

Бо заглядаєм у пельку до ворога.

Практика завше страшніше теорії.

Сплатимо кров’ю дітей! Не за дорого?

24.09.19р.

Колискова

Ой, у лузі, лузі

Де живуть всі друзі,

Де росте калина,

Засинай дитино.

Нічка наступає

Люлі-люлі-баю.

Місяць в небі світить,

Натомились діти.

Котеня муркоче,

Дуже спатки хоче

І до сну охоче

Мружить свої очі.

Зайченята в лісі,

Ластівки на стрісі,

У сараї мули…

Геть усі поснули.

Леготу не чути

Спить собі забутий.

Ходить сон під тином,

Засинай дитино…

22.09.19р.

Опале листя

Опале листя – це моя печаль.

За літні дні зігрітися не встиг я,

А ще недавно розквітала вишня

І пломеніла нескінченно даль.

Із ирію вертали журавлі,

Лелеки гнізда для малят латали,

Усе текло, мов у садах Магдали,

Свої пісні́ співали солов’ї…

Нестримно час підточує життя.

І дні летять сухим піском крізь пальці.

Настане мить, помітиш ти уранці,

Що посрібливсь, а вчора був –дитя.

До берега неспішності причаль.

Бо стрімголов нема куди спішити.

Хоч кажуть, що старі, вони, як діти.

Опале листя, ти моя печаль…

18.09.19р.

Золота осінь

За вікном листопаду краса

Літо бабине ген догорає,

Йду осіннім, золоченим раєм

Де берізок палає яса.

Ще не тулиться лист до землі,

Свіжим подихом дихає осінь,

Павутинку гойдає між сосен

І благають про щось журавлі…

15.09.19р.

Мова на часі!

Схвильований минулим і майбутнім,

А малороси гарно тулять грим.

Стираю ікла, навіть зуби кутні,

Бо Україна це завжди – екстрим!

Це яр холодний і криваві Крути,

Батурина страшні до нині сни.

Московська мова споконвік – отрута!

Яка веде країну до війни.

А що тобі? Аби дали пожерти,

Ти міцно спиш, але не бачиш снів.

Потрібно бути до кінця відвертим:

Російською виховують – рабів!

13.09.19р.

Вересень

З городів повіяло димом,

Земля врожаї віддала.

У небі пливе пілігримом

Хмаринка над краєм села.

Спадає до обрію сонце.

Чаклує вечірній лиман,

Утримує легіт в долоньці

Тих чар недопитий туман.

З’являється ночі спокуса.

До ранку поснули гаї.

А місяць – мольфар срібно-русий

Лелітки розсипав свої.

06.09.19р.

Осіннє

Прокидаюся в іншому вимірі.

За вікном парасольок парад.

Мідне листя хитає у безмірі

Ще учора смарагдовий сад.

Похилилися трави під росами.

На світанку тенетка тремтить.

Осінь-дівчинка ніжками босими

По туману гуляє в цю мить.

Захворіла погода капризами,

День остуджує спеку дощем.

Та за жовто-багряними лозами

Прийде бабине літо іще.

31.08.19р.