Опале листя

Опале листя – це моя печаль.

За літні дні зігрітися не встиг я,

А ще недавно розквітала вишня

І пломеніла нескінченно даль.

Із ирію вертали журавлі,

Лелеки гнізда для малят латали,

Усе текло, мов у садах Магдали,

Свої пісні́ співали солов’ї…

Нестримно час підточує життя.

І дні летять сухим піском крізь пальці.

Настане мить, помітиш ти уранці,

Що посрібливсь, а вчора був –дитя.

До берега неспішності причаль.

Бо стрімголов нема куди спішити.

Хоч кажуть, що старі, вони, як діти.

Опале листя, ти моя печаль…

18.09.19р.