Малороси

Панове малороси!

Хоч які ви панове?

Так – недоноси.

Ні Батьківщини, ні мови,

Ні гордості до нині.

Вилупки – Петрові,

Манкурти Катерини.

                            29.04.19р.

Святе Воскресіння

Чи намажеш на хліб – Воскресіння?

Завжди вибір лежить за тобою.

Прямувати в ганьбі за юрбою…

Чи хреста понести для спасіння.

Прометея вогню не на всіх

Вистачає, бо поруч – Іуда.

Не святі місять глину, а люди.

Первородний стираючи гріх.

                                            27.04.19р.

Сон політв’язня

Ще Гулаг не відгув, канчуками не вибили душу.

Долітали у вирій просочені кров’ю листи.

Біломорський канал не поїв перепоєну сушу

І вождю і тирану кидали ми коротко – Ти.

Розквітали при виді жінок-ворогів вертухаї

І без ласки і згоди лягали у постіль слабкі.

Сильні знали не вічні ці муки і лагерні зграї,

І подохнуть російські «совєти», кати й Соловки.

Як приходили сни то до ранку вони вигорали.

Пам’ятаю один: дощ змиває багнюку із гір,

Розквітають Карпати, і руйнуються геть п’єдестали

Під «великим» вождем, і палає до краю Сибір…

І лунають пісні, ллється мова довкіл солов’їна,

Як Христос воскреса, повертається в рідні краї

Мальовнича цвіте від зорі до зорі Україна…

І пророчі слова проростають, Тарасе, твої.

                                                                 24/26.04.19р.

Героям слава!

Героїв обирає час.

Вони, вростаючи корінням,

Стають для кожного із нас

Фундаменту твердим камінням,

Щоб нації вогонь не згас.

І сяють людству крізь віки.

Не переродиться ідея,

Щоби зігріти залюбки

Великим серцем Прометея

Духовність нашу і думки́

                                   21.04.19р.

* * *

Молю вже не про хліб насущний

І не про благо на землі.

Врятуй, Всевишній, хоча б душу,

Дай промінь світла ув імлі.

І віра гасне, і довіра,

І гинуть люди на війні.

Чи буде перемога звіра?

Ой, як не все одно мені.

                                 19.04.19р.

Державний політикум

Політика наука надскладна!

Для простаків суцільний жах і муки.

Ще ноги не відчули ґрунту дна,

А вже леве закапало у руки.

Я голосу за даром не віддам!

Ростила не для того мати квітку.

На сором фігу ліпить хай Адам,

Мені «відкати» на путівку влітку!

Хитається конячка, voila,

Учителю нема за що пожерти.–

«За мене голосуй, тупе теля!

Ти ж бачиш до народу я відвертий.»

Із партії у партію стриб-скок...

Масна лисніє з пережеру морда.

Ура, братва, новий «мотаю» строк…

Це депутат?

                   Ні, це –

                                 політична шльондра!

                                                                       17.04.19р.

Любіть!

П’янкий коктейль ми вип’ємо удвох.

Ніхто не звинуватить нас у змові.

Та рясно сіє хтось чортополох

Межи сердець, що прагнуть до любові.

Летить у прірву незворотній час

І доля висне ледь на волосині…

Розлучень скільки пройдено до нас

Хоч щастя завжди поруч у людини.

Ти світлих не зрікайся почуттів.

І висновки роби не надто скорі.

Не кожному кохання у житті

У серце завітає. Апріорі.

                                       17.04.19р.

* * *

Історія хохла не вчить.
Оному що граблі, що вила.
Де сало, як відомо - сила
Керує там зрадлива хить.
"Потрібна Совість? По рублю!"
Стою мовчу не дать, не взяти
Чи народила тебе мати?
У здогадці себе ловлю.
Як тяжко нині. Не до втіх.
Бо в очі загляда малеча
І що скажу коли на плечі
Впаде їй тридцять другий рік?!
                                          15.04.19р.

* * *

Здається розум на межі банкрутства.

Хитає вітер під вікном біг-борд.

(Це звісно не найкращий витвір людства.)

І байдуже йому до пришлих морд.

Він одячить про те, чому не бути.

І день почнеться з нового листа.

А я благаю: «Схаменіться люди!»

Нам біди шле Всевишній неспроста.

                                                    14.04.19р.

Подайте баночку!

Шановне панство! (І леді з дамами).

В халепу втрапили сьогодні з вами ми.

Ось-ось розродиться весна-гламурниця –

Теледебатами й мостами тужиться.

У «Єв.ро.лабі» рахують день за два

Нема пробірочок і з датами дива.

І курс новий чомусь на носі «пудрою»,

Як не тайгою тхне то певно – тундрою.

Дивися з «голочки» одіті панночки…

У вас для мальчіка не буде баночки???

                                                              11.04.19р.

* * *

Прости нас, Господи, бо грішні.

Кийки, майдани, дикий схід…

Та висновки чомусь невтішні.

Й волає здиблений нарід.

А що йому? Дай хліба й дива(-)

На масло можна не давать.

І завжди правий той, хто зліва –

Обранців каста звична тать.

Подешевіли нині душі.

Хтось за даремно віддає.

Та не лякають дні грядущі.

Бог кожному воздасть своє.

                                       11.04.19р.

На сході

Пульсує джерело, струмить.

Не відкладайте дня на завтра.

Бо зрештою настане мить –

Лиш гай про тебе прошумить

Й життя-буття погасне ватра.

Від пострілу стікає час.

Вбивати люди не повинні!

Здригається іконостас,

Ніч розрізають стріли трас…

Братів ховає домовина.

Соколики летять у даль.

Як жити схоронивши сина?

Дитині – батькова медаль,

Дружині – смуток і печаль,

Скорботна матері хустина.

                                    09.04.19р.

Пертрубація

Чую:

         – Порохоботи!

         – Зрадофіли!

Люди! Чи ви подуріли?

Оком не встигнете моргнути –

Країни вже може не бути!

Туман застеляє очі.

У зраду грають і руїни.

Тільки ніхто не хоче

Зігріти тебе – Україно!

                                  07.04.19р.

На зло

На по́друга ледь зачаїв обиду

Нічого краще Люська не знайшла,

Як честь сімейну «злівити*» сусіду

І вилити у помсті діжку зла.

Бо дома не ночує благовірний

Забув, скотина, що таке любов!

А він (аби купити жінці рідній

До свята щось) вагони грузить дров.

                                                03.04.19р.

Злівити – піти наліво, зрадити.

Пороблено

Село вимирає.

Промисловість теж.

Шакали зграями

Гризня іде без меж.

Торговий бренд: «Зе-

фір у масличці"

Комусь іще безе?

І щось на паличці.

Примітку зроблено!

Є навіть нота Бе-

(Не) всім пороблено

В країні – цоб-цабе….

Нам би еволюції,

А ми в революцію.

                        05-07.04.19р.

Вранішня краса

Бачите смужку? – єднання небес із землею

Там сонце велике світанку тихенько радіє.

Вроду ранкову і тишу сповиту зорею

Зродить ілюзія космосу в чисту надію.

Розгойдує вітер Аврори нечесані коси

І божа корівка спиває з листочка росу…

О, скільки поезії всесвіту ранок приносить!

Малюючи нам оцю пречудову красу.

                                                           05.04.19р.

Кусень собачої свободи

Із ретязя* зірвались на свободу.

І гавкати по-іншому не треба.

Свій хліб їмо, п’ємо Дніпрову воду,

Вдихаємо повітря, наше небо…

Лише прохожі (люди застарілі)

Беруть до рук каміння, арматуру…

Підходять, щоб докинути до цілі.

Не зміните ви нелюдів натуру.

Ми виплекали відданість віками.

Ніколи не сховаємся за спини.

А перехожі так жорстоко з нами.

Чи є у тебе людяність? Людино!

                                                05.03.19р.

Ретязь – ланцюг, цеп.

Іди до мене на лямур

Сьогодні час писати про любов.

Бо вибори уже дістали всіх.

Одвічна тема виринає знов

Це: насолоди рай, блаженство втіх.

Кохана ти вареників звари!

І що із того, що сьогодні піст?

Як подивитись знизу догори

У істини геть інший буде зміст.

Іди до мене цьомочки, лямур…

Чомусь учора думав не про це?

Курятнику потрібно більше – кур!

Бо лиш вони несуть яйце-райце.

                                                02.04.19р.

День дурня (або понавибирали)

Як ганебно впала Україна.

Серед поля стала на коліна

І чолом схилилася на схід.

Б’є поклони, шле кремлю привіт.

Що ж ти наша дорогенька ненька?

Щойно поховала козаченька,

Овдовіти не успіла Ти,

Вже до шлюбу потягли Ж…

                                         01.04.19р.