Одарчина кицька
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
У листопада правила свої,
ще лід не став на стомленій Сулі,
зірок у небі світяться рої…
шляхи їх розійшлися на землі.
Хоч небо крутить цілий рік Ковша
та вже нема родинного тепла
і кицька наче мазанки душа
в понівеченій хаті край села.
27.04.24р.
Немає коментарів:
Дописати коментар