* * *
Осінні тіні мрії пригасили,
Політ не вийшов, піду по
землі…
Натомлені опущу крила,
Що вірно виручали у біді.
Та завжди були тілу на
підхваті,
Хоч день, хоч ніч, готові із
біди,
Із будь-якої ями виручати,
Чомусь сьогодні шепотіли: НІ.
Натомлені, нічого не подієш,
Таке бува, не час мені туди,
Де ангелом літати в небі
мрієш
Але землею йдеш поміж людьми.
22.12.16р.
Немає коментарів:
Дописати коментар