Руки спасіння.

Руки спасіння

Сплелися руки ніби верболіз,

Забилось серце в відчутті розлуки.

І сніг їх не лякав, й не було сліз,

Лиш відчай був розлучення, та муки…

А потім потяг вирушив на схід.

Де в жорнах бою вщент стирались долі.

А серце гріло спогадів політ

І ті, в останнє, сплетені долоні…

Життя складне, ніхто не знає де,

У нім знайдеш ти радощі й печалі,

Але нехай через життя іде,

Схреще̍ння рук, які Вас врятували.

                                             22.02.17р.