* * *
Життя коротке, немов
вишні квіт.
Що прошумить й
відсохне над землею.
А нам одне дано на
сотні літ,
Кохати один одного
душею.
Бо що життя порівняно
із тим,
Коли два серця у
любові б’ються.
Тому це почуття і є –
святим.
До нього душі
виноградом в’ються.
Щоби напитися з отого
джерела,
Що на землі назвали
ми любов’ю,
Моя душа, до твої
вперто йшла,
А нині йде вона
завжди з тобою.
27.12.16р.
Немає коментарів:
Дописати коментар