* * *
(завжди квапливим
присвячується)
Чи час летить, чи
компас відстає?
І що нам є до того
сяйва зірки,
Коли біжиш ти
виплюнувши нирки,
Біжиш, біжиш…, ось
тільки щастя де?
Чи може то так
склалося в людей,
Не час для нас, а ми
для нього, тільки,
Біжиш, біжиш ти
виплюнувши нирки…
І думаєш, це краща із
ідей.
А в голові суцільний
зорепад…
І у очах лиш
мерехтіння зірки,
І біг по колу,
виплюнувши нирки,
Й шляху не бачиш
повернуть назад.
08.01.17р.
Немає коментарів:
Дописати коментар