До осені
Ось осені порив вже не далекий
З беріз зриває листя над ставком,
І по другому
закричать лелеки,
В болотах, що розлились за селом.
Проходить все, ось вже пройшло і літо,
Від нас іде минаючи стави,
І сонце в небі по другому світить,
Ген лине час, і в ньому тільки ми.
Ген лине час, і в цьому небокраї
Раніше вечоріє день від дня,
І скоро полетять пташині зграї,
Туди, де мабуть кінчиться земля.
І скоро листопад ляже на крила,
І прийде осінь наша золота,
Бо вже берізка вітоньки схилила,
І вітер листя на ставок кида.
Немає коментарів:
Дописати коментар