Пізнє прозріння

Пізнє прозріння

Я був у матері, вклонився низько рідній, 

За все, що у житті мені дала.

Але на жаль я зрозумів запізно

Її прості, й зворушливі слова. 

Приходить час, й лелеки відлітають, 

Вони летять, й летять кудись собі... 

З роками люди мудрість посягають,  

Щоб з мамою побути в самоті. 

З роками все приходить і відходить.

Росте малеча, й днів стікає мед... 

І мудрість також в сивині приходить... 

Ходжу до церкви, й обійняти хрест.

                                                    24.02.17р.