Татусеве сонечко.

Тепер я знаю, є у мене сонце,

Воно не те, що думають усі.

Воно щодня щебече під віконцем,  

Та може щебетати і в ночі.

Воно до тата горнеться щоранку,

Обійме, й защебече: «тя-тя-тя…!»

Обмаже кашею мене під час сніданку,

І що, ну й що? Вона ж мале дитя!

Тепер я знаю яке ніжне сонце,

Іще я знаю, в чому сенс буття,

Коли до тебе пригорне долоньці,

Твоє кохане й миле немовля!

                                          09.01.17р.