Коли весна розпуститься довкола.

* * *

Коли весна розпуститься довкола,

Між вишень заспівають солов’ї

І над Дніпром прекрасная Аврора

Весні розкине промені свої.

Тоді я мовчки стану над водою,

До Бога в небо руки простягну,

Душа не намилується весною,
Тому я так лише її люблю