Ти відчував, як ніжно будять вірші?
Як зріють ще не скошені думки́…
І морок ранку робиться світлішим,
й наповнюються римами рядки…
Солодкий сон, а вірш іще солодше,
бо на світанні не слова, – меди.
Тож дякую тобі, великий Боже,
що з римою спілкуюся на – Ти.
23.03.21р.
Немає коментарів:
Дописати коментар