Листочки облітають з липи
на лаві в парку ні душі.
І тільки сонце смолоскипом
троянд випалює кущі.
У спеці завмирає вітер,
летіти ген бракує сил,
слова блукають межи літер
думками схожими на пил.
Нема ні продиху, ні спасу
на вулиці липневий вар.
Чи дочекаємося часу
де громовиця поміж хмар?
17.03.21р.
Немає коментарів:
Дописати коментар