Остання банка вишень, то на свято.
Наварить мамка з неї кисілю
каструлю. Вийде кожному багато.
І батько буде трохи у хмелю.
А нам ще невідомий смак горілки,
ще живі всі, як на старих картках.
Чекаємо на кулаги тарілку.
Було таке в дитинстві на свята.
А нині – ні. Лишилась тільки пам'ять.
Її не зможе стерти навіть час.
Я дякую батькам, ти чуєш, мамо,
за той кисіль для кожного із нас.
09.03.21р.
Немає коментарів:
Дописати коментар