* * *

Вечір згорає у присок*,

легіт знімає утому

і аромат кипарису

шириться швидко по дому.

Накинь кошулю* на плечі,

хай зорі тебе зігріють.

Були у словах предтечі

ілюзії та не мрії.

Серце веде не в оману,

б’є дрижаками у тілі.

Ну ж, пригорнися, кохана,

у наготі люди смілі…

27.11.20р.

*Присок – попіл з жаринками.

  Кошуля – сорочка.