Закликає осінь до зими: «Не спіши!
Тобі ще на морози ча́су буде.
Геть заморозить різнобарв’я грудень…
Сьогодні змерзлі дай зігріти комиші.»
Гойдає вітер сонний очерет.
Тумани проростають в срібний іній,
і ранок хоч холодний та осінній
іде між павутинок еполет.
Я навіть ворухнутися боюсь,
щоб не злякати чарівну цю казку.
Ще пі́сні не співала перша пташка.
І раптом гілка під ногою – хрусь…
19.11.20р.
Немає коментарів:
Дописати коментар