«Мамо, – крізь сльози питає синочок, – де тато?
Ти ж обіцяла, що прийде сьогодні по ме́не.
Я дві цукерки для нього ношу у кишені
І все чекаю, коли ж батько зможе забрати…»
Хлопчик не знає, що тата ніколи не буде,
ще не осіла земля на сиренькій могилі,
що росіяни прийшли і його татка вбили.
А, хто братами були ті насправді – іуди.
«Вір, мій синочку, що тато всякчас буде поруч.
Бачиш у небі високім він зіркою сяє,
вітром осіннім нам пісню співає над гаєм
і, звісно, чекає коли ти з ним заговориш…» –
10.11.20р.
Немає коментарів:
Дописати коментар