Бориса і Гліба
Дорога в осінь ледь помітна.
І наче день, і наче юнь,
і наче вчора квітнув квітень,
а вже епохами відлунь
круки злітаються до церкви
і холод віддає земля.
Чи можем з пам’яті ми стерти,
тепло, що душу спопеля.
06.08.23р.
Немає коментарів:
Дописати коментар