Моя Україна
Чумацьким Шляхом котяться Вози.
А світ стоїть, куди йому спішити?
Ранкове небо – чистої сльози,
роса вмиває золотаве жито,
кудись біжить дорога між полів,
і жайвір б’ється об пахке повітря,
як пахне різнотрав’ям птахи спів,
який довкіл легким розносить вітром,
калина випиває смак зорі
та листям шарудить на всю долину…
Край гречкосіїв та плугатарів.
За це і полюбив я Україну.
27.08.23р.
Немає коментарів:
Дописати коментар