Серпень
Серпень дозріє димом у городі,
туманом на оболоні, Персеїдами…
Сонце стає холоднішим на сході,
але надвечір випалює своїми флюїдами
світ Божий, спопеляє безжалісно,
ніби дуже хоче зігріти землю перед зимою.
Та чи вийде? Не кажи передчасно,
що літо вже вигоріло до тла. Воно ще з тобою,
воно зі мною і з нами… Зачекай.
Ще вітриська пролунає холодна, безжальна сурма.
Почне стрімко вичахати небокрай.
І прийде зима.
03.08.23р.
Немає коментарів:
Дописати коментар