Хай вітровій роздмухує надію,
накинь на плечі вересневу шаль
і заспівай, як тільки ти умієш
про журавлів непересічний жаль,
про перший подих бабиного літа,
чи хризантем ув інеї красу…
нехай лунає пісня колоритна
і янголи її у вись несуть.
А хто забуде материнську пісню,
того нехай зречеться і земля.
Учіть слова допоки ще не пізно.
І осінь мамі листям не встеля…
22.08.23р.
Немає коментарів:
Дописати коментар