Колообіг

Костур стоїть у кутку,

аж блідне кирпата свашка.

Слухайте пісню лунку:

«Жити у світі як тяжко…»

Гайда, козаче, в похід!

Не розбазар свої чари.

Кров’ю вмивається схід

від москалів-яничарів.

Треба, поляжем кістьми, –

рідне воно – Дике поле.

Мамо, мене обійми,

наче малого у льолі…

Змиє кровицю вода –

це колообіг природи…

Жінка навіки свята,

як відійшли в неї во́ди…

14.05.21р.