Серце доїдає стужа.
Вітер наганяє хмари…
Хоч і літо, зимно дуже
не відпустка, – Божа кара.
Кум поїхав на Мальдіви,
дядько, не підходь, – багатий.
Ну, а я (воно й не дивно)
у село город сапати.
Не цікаво геть на морі
діви голі, тепле пиво…
А ще хрін зросте в коморі
якщо буду дуже хтивим.
У селі, то інша справа:
моркву прополов, капусту,
під косою впали трави…
Вчителю Мальдіви – тлусто.
Літо не лінивих любить,
в полі є розваг багато,
нагаруєшся до згуби…
Де ж ти вересневе свято?
18.05.21р.
Немає коментарів:
Дописати коментар