(із циклу Крашинські жита)
Травневий день міцнішає й зростає.
Дощі спиває молоде зело.
А буйноквіття першого розмаю
зове мене у луки за село.
Послухати пташине суголосся.
Надихатися вольності землі.
Де першоцвіти – світанкові роси
мов діаманти на смарагда тлі…
І обіймає мої плечі небо,
і надприродна тиша, аж дзумить.
Лунає перший, ще не смілий щебет
наповнюючи цю блаженну мить…
04.05.21р.
Немає коментарів:
Дописати коментар