Дороги

У доріг нема кінця і краю

їм тому й пасує назва – шлях.

А куди ведуть шляхи, не знаю?

Пролягли між селами в полях.

Змійкою звиваються, мов доля.

З гірки, чи під гірку, все одно.

Вітер дме у поле, чи із поля

їм потрібно жати днів зерно.

Врожаїв багато не буває.

Рясно зорі сіють небеса…

То душа летить до небокраю,

чи стікає по щоці сльоза?

06.05.21р.