Плодяться партії мов кролики на дачі
і кожна дбає про майбутнє…, про народ…
Стою, гигикаю мов кінь і ледь не плачу,
в труси ховаючи останній бутерброд.
Мо́, збережу? Біда не за горами.
І вислів є, що бідний, бо дурний…
Та давить мі́зки кольорова гама,
як не зелений, значить – голубий…
Віват тобі, Народний депутате!
Ти не працюєш, але маєш хліб
й до хліба маєш. А моя зарплата
чи дасть мені прожити десять діб?
Кричить будильник: «Саме час вставати!»
І недоспав. Не те, що не доїв.
Укину в урну голос депутату
А він мені – кіношку. Про сватів…
02.10.20р.
Немає коментарів:
Дописати коментар