Як чесні повернуться імена
москвою закатованих Героїв,
ти зрозумієш, брате, що війна
душі́ без перемоги не впокоїть…
Давай за них, за кожного – до дна.
Рікою ллється українська кров.
Гармат на горизонті канонада…
Послухай: небо засурмило знов,
зійшлися в герці Героїзм і зрада…
А я упав на землю. І схолов.
І вічні сни в Едемовім саду,
І ворон очі виклює у полі.
Не жди мене, матуся, не прийду.
Схоронять козака біля тополі.
Життям своїм спинившого біду…
Зима не вічна. Прийде і весна
й воскреснуть наші чесні імена.
15.10.20р.
Немає коментарів:
Дописати коментар