Ранок
Коли роса радіє над полями,
А сонце ще не зігріває день,
І ранок після ночі мов омані,
Лиш пташка заспіває – де-не-де.
Я стану біля чистої криниці,
Де запашна вода, як молоко,
І так приємно в затінку умитись
Коли тебе не бачить ще ніхто.
Джерельний смак нагадує дитинство,
Що біля вишень з ними відцвіло,
Сніги, вітри, і дощовії зливи,
І зовсім постарілеє село.
І ранок спить ще тихо біля хати,
І сонце ще не зігріває день,
І лише пам'ять серце залоскоче,
Мов душу розрізаючи ножем.
Немає коментарів:
Дописати коментар