Мої шляхи

Мої шляхи

Мої шляхи ще сповнені тривог,

Я храму стін ще не підняв розвалля.

І на душі гірчить чортополох

Та гріхів тягар тягне у провалля.

Я знаю точну ціну почуттів,

Між вишень вже мені не схоронитись.

Як хочеться побути в забутті,

Самотності, щоб мов роси напитись

Твоїх чарівних, неповторних днів.

Я не порушу більше заповіта
І чистих кришталевих почуттів,

Останніх капель бабиного літа.

                                            23.12.99р.