Отак буває, дивишся довкола...

* * *

Отак буває, дивишся довкола,
Одні тіла і навіть душ не має.
Ще й з тіл бездушних , пострілом, «Аврора»
Останні Божі крихти вибиває.
Тілам безбожним важко пояснити,
Що ми не ті, й країна вже не тая,
Що наша віра в Бога хоче жити
Без проповідей вашого «гундяя».
Ви відпустіть нас, навіть віддавати
нам не потрібно, ви для себе лиште,
що совість ваша вам дала украсти,
Собі лишіть! А нас прошу полиште!

                                                13.06.16р.