Чим старше вік, тим
ближче ти до Бога,
Й земне тебе вже не
бентежить так.
Є відчуття, що саме
ця дорога,
Тобі давала той
таємний знак,
Який тепер частіше
душу гріє,
Мов ясне сонце у
морозний день.
І відчуття, що все на
світі мліє,
Перед теплом
Всевишнього пісень.
Чим старше вік, тим
менше є спокуса,
Кудись іти і десь
щось витворяти.
І хочеться частіше до
Ісуса,
І Богородиці у
молитва́х стояти.
Відходить все, що
вабило ще вчора:
Гулянки, гроші,
«аромат» життя…
Можливо це і є ота
покора,
Що зветься у народі –
каяття.
06.01.17р.
Немає коментарів:
Дописати коментар