Де журиться осінь

* * *

Де журиться осінь,

                                     Й ховає намисто,

В пожовклому листі –

                                  Калини душі,

І крик журавлиний,

                               І синь неба чиста,

Там линуть і думки 

                        До тебе мої.

Думки ніби птахи,

                                             Летять прямо з серця,

Зігріти любов’ю

                              Готові усе,

Їм осені холод

                                               На зустріч несеться...

Вони ж через осінь,

                                       Летять до тебе!

Бо знають, чекаєш,

                                                       Візьмеш їх в долоні,

І серцем зігрієш,

                                              Гарячим своїм,

Тому і летять

                                                   Ці думки невгамовні,

Скрізь осінь і вітер,

                                               Туди, де твій дім.

Де журиться осінь,

                                     Й ховає намисто,

В пожовклому листі –

                                  Калини душі,

І крик журавлиний,

                               І синь неба чиста,

Де линуть до тебе

                        І думки  мої.