Ранок пам'яті

Ранок пам'яті

Коли роса радіє над полями,

А сонце ще не зігріває день,

І ранок після ночі мов омані,

Лиш пташка заспіває – де-не-де.

Я стану біля чистої криниці,

Де запашна вода, як молоко,

І так приємно в затінку умитись

Коли тебе не бачить ще ніхто.

Джерельний смак нагадує дитинство,

Що біля вишень з ними відцвіло,

Сніги, вітри, і дощовії зливи,

І зовсім постарілеє село.

І ранок спить ще тихо біля хати,

І сонце ще не зігріває день,

І лише пам'ять серце залоскоче,

Мов душу розрізаючи ножем.