Слово

Як холодно. На вулиці зима.

Горять світанки сонячно-лілові.

Морози люті лютий ще трима.

Та горнеться тепло весни до слова.

Бо слово і зігріє й окрилить,

і відповіді в нім, і таємниці,

і та єдина ледь помітна нить,

що виведе до чистої криниці.

Іди до мене, словом напою.

Воно ж немов настояне на травах.

А вітер хай розпалює зорю,

люблю  я слово, як зима заграву.

27.01.21р.