* * *

 О, Боже!

Даруй нам не понти, а розум

свою гординю побороти.

Дай возлюбити, хто напроти

й життєві пережити грози…

Бездушність нас зростила в світі.

Ми байстрюки соціалізму

через його криваву призму

тебе старалися уздріти.

Але чи вгледіти сліпому?

Грішити набагато легше.

Душа старіє, плаче, крекче.

І просить: «Не іди із дому.» –

Їй не відомі тихі скити,

вона зростала у розпусті

тому і на душу так пусто…

В купелі це за раз не змити.

20.01.21р.