Ніколи у влади зі столу не брав,
за що і вклоняюся долі.
Бо виріс з росою я помежи трав
де вітер гуляє у полі.
Копійки ніколи ні в кого не вкрав.
Мені не цікава «еліта».
Тягнувся до неба прекрасних заграв,
але не до злодіїв світу.
Чи можеш корити у чомусь мене
лукава, неправедна жінко?
Ти думаєш доля тебе омине?
А може ти не українка?
Я дякую Бога за хліб свій і сіль
і, що дарував мені розум.
А біль України, то завжди мій біль
і сльози її мої сльози.
10.01.21р.
Немає коментарів:
Дописати коментар