Бранець

Чужий біль до сорочки не липне.

На водиці умити лице…

Випадково зустрілись у липні,

коли сонце пекло каганцем.

 

Ти сидів, ниць потупивши очі,

а мене розривав лютий щем.

Полонений із Псковщини хлопче,

що до степу прийшов із мечем.

 

Чи хотів тоді смерті для нього?

Швидше ні. Він боявся і так.

Та і певно ж чекають ще дома,

росіянин, невдаха-вояк.

 

Їх на рейді свої розстріляли,

били точно в червоні хрести…

Небагато в ка*ца*пів моралі

та, чи встиг зрозуміти це ти?

15.01.21р.