які бальзамом вилікують душу
та всує все, бо жодного нема.
Даремно в будяках шукати ружу.
Леліють мову декілька майстрів,
виточують із літер діаманти…
У них не знайдеш кострубатих слів.
Це поетична блискітка таланту.
Уклін за вірші, друже, до землі,
За мудрість прихилю своє коліно…
Коли сіяє слово ув імлі –
поезія тоді стає нетлінна.
09.08.20р.
Немає коментарів:
Дописати коментар