Тенденція така у нас давно,
кіно стає – життя, життя – кіно…
І біжимо по замкнутому колу,
ніс відчуває запах корвалолу…
І тільки серце в грудях – тук-тук-тук,
а ще відлунням із гармати звук…
Кирпата свашка* потирає руки
їй до вподоби ці убивчі звуки…
Чи хочемо ми миру? Певно ні.
Народу звично жити у війні –
насильство, кров, убивство ближче людям
та й переможців, кажуть, що не судять…
23.08.20р.
Немає коментарів:
Дописати коментар