Полюбив переливи Десни
і Дніпра мальовничі лимани…
І живу від весни до весни
та напитись не можу туманів.
Як стрічаю край ночі зорю
та із неба Авророю сходить,
поклонюся її вівтарю
де Дніпра і Десни сині води.
Вишгородська славетна земля,
у тобі мої мудрість і сила…
Ти довіку мене окриляй…
Вишгородщина, люба та мила.
25.08.20р.
Немає коментарів:
Дописати коментар