Жорна мололи долі
зернятами у могили
падали люди голі.
Бога уже не молили…
Людський це суд, чи Божий?
Відповідь вкутана мулом.
В хаті на мертвім ложі
дітки назавжди поснули…
Вітер вовком завиє,
дощ їх омиє, оплаче…
Захолола надія
і юні серця, гарячі…
Лихо було у юдолі
де жорна мололи долі.
26.08.20р.
Немає коментарів:
Дописати коментар