Остання ніч зими

Тінями вітер малює

На стінах потворні створіння.

То сіроманцем звиває, колише гілля.

Він за морозом сумує.

У реві його голосіння

Вперше дихнула на сповнені груди земля. 

Тихо заплакав світанок

Нічні відпустивши обійми.

Лютий прощався з зимою, а зірка ясна –

Косу вплітала у ранок.

Аврора дарунки чи прийме?

На небосхилі засяяла сонцем весна.

                                                   28.02.19р.