Душі болить колишня та війна.
І оживає в рокотанні
грому.
Чи скінчиться
вона? Ніхто не зна.
Чи спокою дорога
є додому?
Перед очима сніговий
Саланг.
Афганські зорі
сповнені надії.
Де побратим прикривши
лівий фланг –
Упав на землю, не
закривши вії.
І танула поземка
на броні
Й багряна кров до
неї прикипіла…
За кожну мить солдата
на війні
Ця стерва
обпалила долі крила..
Бідою
перекреслено усе.
У вимірі, що
зветься «за рікою».
Та пам'ять
повертаючи несе,
У ту війну, яка
була – чужою.
13.02.19р.
Немає коментарів:
Дописати коментар