Капелан

Помолися, мій брате.

                                  Небо «Гради» полощуть,

Підвиваючи смерті

                                  міни б’ють по землі.

Ми, за нашу свободу

                                  віддамо найдорожче,

Хай дружини пробачать і діти малі.

Дай спокутати, Отче,

                                  завтра може не бути.

Засвітився криваво

                                  горизонту маяк.

На війні неможливо

                                  в бій іти без спокути

І без Божого слова не можна ніяк.

Ми від прадіда-діда

                                  нашу землю бороним.

Нехай змириться ворог,

                                  чи помре у степу.

Бо, просочена кров'ю

                                  і потом солоним

Материнська земля не потерпить ганьбу.

Шлях на фронті до Бога

                                  швидше пострілу кулі.

І душевне прозріння

                                  покидає туман.

Тут навіки твої

                                   побратими поснули.

Та молився із кожним і за…

                                                 – капелан.

                                                                31.01.19р.

(На фото капелан Дмитро Поворотній)